Вітіліго – це захворювання шкіри, яке недостатньо вивчене на даний момент. В третині випадків воно передається по спадковості. Лейкодерма (тобто вітіліго) не є характерним захворюванням для певної раси, в середньому, його поширеність складає 1 % населення планети.
Захворювання вітіліго приносить безліч естетичних та психологічних комплексів людині, що живе в сучасному світі та відноситься до набутих первинних дисхромій шкіри (розлад пігментації нігтів та шкіри).
Основними причинами виникнення вітіліго вважають:
- нейроендокринні захворювання (наприклад: дисфункція щитовидної залози, наднирників,гіпофіза);
- психологічна травма;
- порушення вегетативної нервової системи (меланхолічна депресія, мідріаз, тахікардія, артеріальна гіпертензія);
- аутоімунні процеси;
- обтяжений сімейний анамнез;
- ферментативна недостатність тирозинази (ферменту, який відповідає за окислення тирозинів і синтез пігменту шкіри – меланіну).
Вітіліго являє собою дерматоз, який викликаний дисфункцією процесів пігментації в шкірі, з утворенням де пігментованих (безколірних) плям. Елементи вітіліго бувають різної форми та величини, окреслені зоною гіперпігментації, яка плавно переходить в звичайний колір шкіри. Волосся в місці таких висипань часто знебарвлюється, послаблюється пото- і саловиділення. У задавнених вогнищах, меланоцити відсутні при гістології,однак в свіжих вогнищах – візуалізується незначна їх кількість, проте з явними ознаками деструкції. Виділяють такі форми вітіліго: вогнищеву, генералізовану та універсальну, що характеризують локалізацію та поширеність даного захворювання.
Діагностика зазвичай не становить надто великих труднощів. Для постановки діагнозу вітіліго слід диференціювати з різнокольоровим лишаєм; істинною, хімічною, постзапальною лейкодермою. В загальному, виходячи із статистичних даних, прогноз на майбутнє, при вітіліго, не можна назвати повністю сприятливим, але існують люди, які позбулися даного захворювання повністю і назавжди.
Основними методами лікування вітіліго в нашій дерматології в Івано-Франківську є PUVA терапія, що ґрунтується на опроміненні уражених ділянок шкіри ультрафіолетом певної інтенсивності і довжини хвиль. При правильному підході до лікування, через декілька сеансів відбувається відновлення пігментації на уражених ділянках шкіри. Також не менш важливою та ефективною є вітамінотерапія, макро та мікроелементна терапія, дієтотерапія, фітотерапія, глюкокортикостероїдна терапія (аплікація топічними середниками, обколювання вогнищ та прийом всередину).
Нагадуємо, що самолікування шкідливе для Вашого здоров’я. Головне - не зволікати з відвідуванням дерматолога, щоб вчасно запобігти розповсюдженню процесу.
Ваше здоров’я – наш успіх!
